ВАРЯ́ГИ, ів, мн. (одн. варяг, а, чол.), іст. Давньоруська і візантійська назва скандінавів (норманів), які в IX ст. чинили напади на Східну і Західну Європу, займалися також торгівлею, а пізніше служили воїнами-найманцями у слов’янських князів. Шляхами у греки проходили з боєм варяги (Леонід Первомайський, I, 1958, 214); Є таке місце в «Звенигорі»: оповідання про напад варягів на слов’янське селище (Юрій Яновський, V, 1959, 133).
ВАРЯГИ
Тлумачення слова