ВАРЕ́НИЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до вареник. І ласощі все тільки їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (Іван Котляревський, I, 1952, 149); — Ану, — озвавсь Дем’ян, — потіш мене, мій друже! Ось глянь — вареничок бокастенький який (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 212).
ВАРЕНИЧОК
Тлумачення слова