ВА́РЕННЯ, я, сер. Дія за значенням варити. Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (Іван Франко, II, 1950, 80).
ВАРЕ́ННЯ, я, сер. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (Нечуй-Левицький, I, 1956, 118); Частувала [Катерина] його чаєм з малиновим варенням (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 36).