ВАПНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. с. г. Удобрювати вапном ґрунт для зменшення його кислотності Коли осушені болотяні ґрунти мають кислу реакцію, їх слід вапнувати (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 248); Біля Черемоша ланка Марії Сайнюк вапнує приозерну долинку (Михайло Стельмах, Над Черемошем, 1952, 244);
// Обробляти солому певною кількістю вапняного розчину для кращого перетравлювання її (при годівлі сільськогосподарських тварин).
2. Покривати вапном, білити вапном.