ВА́НТИ, вант, мн. (одн. ванта, и, жін.), мор. Сталеві або прядив’яні канати для кріплення щогл і піднімання по них. В снастях висвистував вітер.., ванти скрипіли від натуги (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 120); Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 402).
ВАНТИ
Тлумачення слова