ВАНДРІВНИ́К, а, чол., діал. Мандрівник. Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко, — але якою тихою здається та їзда молоденькому вандрівникові! (Леся Українка III, 1952, 473).
ВАНДРІВНИК
Тлумачення слова
ВАНДРІВНИ́К, а, чол., діал. Мандрівник. Швидко біжать легкі саночки, як тільки можна швидко, — але якою тихою здається та їзда молоденькому вандрівникові! (Леся Українка III, 1952, 473).