ВАЛУ́Н, а, чол. Обточений дією води або льодовиків камінь, уламок гірської породи. — В нас круг села каміння велике по полю, валуни (Олександр Ільченко, Петерб. осінь, 1956, 213); Вони [бійці] лежали в густому чагарнику за кам’яними валунами (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 295).
ВАЛУН
Тлумачення слова