ВАЛОВИ́НА, и, жін., діал.
1. Те саме, що вал 2. — Мені здається… — …що тринадцятка снується, а то проста валовина, — перехопила Олександра (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 62).
2. Тканина з валу (див. вал 2). Це ж вона, природна ткаля, навчила його любить і просте, селянське полотно, і валовину (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 497).