ВАЛКО́ВИЙ, а, е. Який має в своєму механізмові валок, валки (див. валок 4). Валкова косарка.
ВАЛКОВИ́Й, вого, чол. Візник, який іде з валкою (у 1 знач.), обозом. Дехто з вантажників кинувся вплав до порожньої фелюки.. Це було так несподівано, що валкові не встигли озирнутися (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 5).