ВАЛКОУТВО́РЮВАЧ, а, чол., спец. Знаряддя для укладання, згрібання якої-небудь маси (торфу, скошеної трави і т. ін.) у валки (див. валок 1). Найкраще торф на добриво згрібати у валки скрепером або валкоутворювачем (Добрива та їх використання, 1956, 70); Як показав досвід, на скошуванні вологого гороху дерев’яний валкоутворювач працює надійніше, ніж металевий (Радянська Україна, 2.II 1962, 3).
ВАЛКОУТВОРЮВАЧ
Тлумачення слова