ВАЛЬС, а, чол.
1. Плавний парний танець, що виконується під музику з розміром в 3/4 такту. Аж корчма трясеться — Краков’яка оддирають [конфедерати], Вальса та мазура (Тарас Шевченко, I, 1951, 89); То ж панночка в веселому Вальсі закрутилась, А в конвалії головка Пов’яла, схилилась (Леся Українка, I, 1951, 6); Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460).
2. Музичний твір з розміром в 3/4 такту для супроводу танцю або самостійного виконання. Густав сів і заграв якогось простенького вальса (Нечуй-Левицький, III, 1956, 237); Шопена вальс… Ну, хто не грав його. І хто не слухав? (Максим Рильський, I, 1956, 147).