ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИК, а, чол. Робітник, що працює на вальцювальній машині. Доменщики й слюсарі, мартенщики й склодуви, шахтарі й вальцювальники, рудокопи й чорнороби — усі йшли за їхнім Чубенком (Юрій Яновський, I, 1954, 283); До майстерні зайшов, з нічної зміни ідучи, вальцювальник (Петро Панч, II, 1956, 231).
ВАЛЬЦЮВАЛЬНИК
Тлумачення слова