ВА́ЛЯВА, и, жін., діал. Велика кількість. Валявою йдуть люди (Словник Грінченка);
// Безладне нагромадження чогось. Не пізнаю двора: Все в валяві — руїна на руїні! .. А де була теплиця — купа гною… (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 174); У валяві черленої дубини, У грамузді полін, дощок і брусся, Мов пелехатий величезний джміль, Гула на все Посулля пилорама (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 119).
ВАЛЯВА
Тлумачення слова