ВА́ХТЕ́Р, вахтера, чол. Старший сторож;
// Черговий сторож в установі; Веселовський провів дівчину до вахтера (Олесь Гончар, II, 1954, 128); Старий вусатий вахтер у темно-синій сорочці з мідними ґудзиками перевіряв перепустки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 59).
ВАХТЕР
Тлумачення слова