ВАГО́ННИК, а, чол. Робітник вагонобудівного заводу або вагонного парку. Поїзд пролетів рейками сам, все стишуючись, а згодом за допомогою вагонника, що, увиваючись біля коліс вагонів, затримував їхній біг, і зовсім спинився (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 343).
ВАГОННИК
Тлумачення слова