ВАГОНЕ́ТКА, и, жін. Невеликий відкритий вагон для перевезення вантажу по вузькоколійних залізницях і підвісних дорогах (звичайно на території або в районі якого-небудь промислового підприємства). Він бачив себе коло вагонеток з цукром (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 7); — Ви тільки глянули б, що робилося, як видали на-гора першу вагонетку руди (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 78); Повільно снували вагонетки з механізмами (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 288).
ВАГОНЕТКА
Тлумачення слова