ВАБЕ́ЦЬ, бця, чол.
1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Словник Грінченка).
2. Мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їх голоси.
ВАБЕ́ЦЬ, бця, чол.
1. Птах, що приманює інших птахів. Голуб-вабець усіх чужих голубів переманює (Словник Грінченка).
2. Мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їх голоси.