ВЙО́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням вйокати й звуки, утворювані цією дією. Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Леонід Смілянський, Крила, 1954, 60); Коні хропуть та лунко б’ють об дорогу копитами.. Позаду чути ще вйокання (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 53).
ВЙОКАННЯ
Тлумачення слова