В’Я́ЗИ́СТИЙ, а, е. Який має сильно розвинуті в’язи. Мали [батарейці] за звичай голити один одному голови в усяких умовах, влітку і взимку. Може, тому здавались особливо в’язистими — шиї наче витесані (Олесь Гончар, I, 1954, 241); В’язистий чоловік.
В’ЯЗИСТИЙ
Тлумачення слова