В’ЯЗУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що в’язкий 1. Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом, під яким застигла крута в’язуча багнюка (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 693); Між бур’янів по кручі він до води зеленої підповз, — під ним уже не ґрунт, а дно в’язуче (Ігор Муратов, Багаття, 1940, 46).
В’ЯЗУЧИЙ
Тлумачення слова