В’ЯЗ, а, чол. Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. В’язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м’якої вовни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427); Надзвичайно посухостійким і солевитривалим є дрібнолистий в’яз (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 710); * У порівняннях. Сам [парубок] високий, статний, як в’яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77).
В’ЯЗ
Тлумачення слова