УЗИВАТИСЯ (ВЗИВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім’я, назву; називатися, зватися. Вислала б серце — ніхто не чує, Вислати б слово — нащо слова. Кажуть, і пошта вже не працює Та, що ззивалася польова (Андрій Малишко, II, 1956, 393);
// чиїм, яким. Своїми особливостями, якостями відповідати якійсь назві, якомусь поняттю. Батько, вінець променистий зложивши, Синові ближче казав приступити і, ніжно обнявши, Мовив йому: — Так, ти мій… І годен мо їм узиватись (Микола Зеров, Вибр., 1966, 313).
УЗИВАТИСЯ
Тлумачення слова