УЗИМУ (ВЗИМУ), присл., діал. Узимку. У косовицю став [Чіпка] за косаря, викосив дванадцять копиць сіна. Є чим овечок узиму годувати (Панас Мирний, I, 1949, 163); Восени, чи влітку, Взиму, чи весною, Борба [боротьба] без просвітку З долею сумною (Павло Грабовський, I, 1959, 374).
УЗИМУ
Тлумачення слова