УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ), присл. У зимовий час; зимою. Зосталась Нимидора ніби вдовою. Взимку вона з свекрухою пряла панське прядиво, а влітку ходила на панщину (Нечуй-Левицький, II, 1956, 244); Подолати швидку течію [річки] влітку.. й то тяжко, взимку ж неможливо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 122); Перепитували селян: чи не замерзає [Сиваш], мовляв, узимку та чи є надійні броди, по яких можна було б військам пройти… (Олесь Гончар, II, 1959, 409).
УЗИМКУ
Тлумачення слова