УЗВА́Р, у, чол.
1. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот. Після печені молодиці подали узвар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 104); Найбільш поширеною солодкою стравою є узвари із сушених фруктів — яблук, груш, вишень, слив, ізюму (Українські страви, 1957, 277); Біля комори Марія ножем розрізує яблука-падалицю.. І така падалиця згодиться взимку на узвар (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 180);
// заст. Солодкий відвар із сушених фруктів, що готувався напередодні церковних свят — різдва і хрещення — як обрядова страва. На покуті — горщики з кутею та узваром у сіно глибоко варились, у мисці — свята вода з кропилом (Степан Васильченко, I, 1959, 304).
2. Сушені фрукти і ягоди. Він дякував старій за все — за повну торбу, де лежала тепер ціла ще сива паляничка, за узвар, якого вкинула Устя до торби, за сало… (Григорій Косинка, Новели, 1962, 114).