УЗРІ́ТИ (ВЗРІ́ТИ), рю, риш, док., перех., рідко. Те саме, що побачити. Вона вже матір’ю ходила, Уже пишалась і любила Своє дитя. І дав дожить Господь їй радості на світі. Узріть його, поціловать Своє єдинеє дитя (Тарас Шевченко, II, 1963, 27); З хати вийшов Іван, Іваниха й кілька жінок, а узрівши віз, зачали плескати в долоні (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 152); Марія відкрила обережно конверт, припала, мов до живого, наче взріла самого Марка (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 91).
УЗРІТИ
Тлумачення слова