УЗО́РНИЙ, а, е. З узорами, узорчастий. Твоїх пліч неповторні овали вкрили шалі узорні краї. І від сонця південного стали ще синішими очі твої (Володимир Сосюра, II, 1958, 112); На вистрочені узорні груди святкових свиток повиставляли дукачі дівчата, а з-під квітчастих хусток маковіють обличчя (Андрій Головко, II, 1957, 125); У хатці прибрано, підметено — ні порошинки по кутках, узорні вишивки та плетива на рушниках, на подушках (Наталя Забіла, Промені, 1951, 150); * Образно. Осінь знімала останнє узорне листя з кленів (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 83).
УЗОРНИЙ
Тлумачення слова