УЖИТИЙ

УЖИ́ТИЙ (ВЖИ́ТИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ужити1.

2. у знач. прикм. Який був у вжитку, використовувався. Сірко.. забирав з кухні і виносив відро з ужитою водою (Іван Сенченко, Опов., 1959, 194).