УЖИТКУВАТИ (ВЖИТКУВАТИ), ую, уєш, недок., перех., діал.
1. Використовувати, застосовувати що-небудь, користуватися чим-небудь. — Письма-то я знати не знаю, але окуляри вжиткую (Лесь Мартович, Тв., 1954, 235).
2. Витрачати, проживати (гроші). — Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкдбити, ужиткуєте (Лесь Мартович, Тв., 1954, 72).