УЗГОЛІ́В’ЯЧКО, УЗГОЛО́В’ЯЧКО, а, сер. Пестл. до узголів’я, узголов’я. Потомленому, побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці.. в’ються, б’ються, кружляють над його узголов’ячком (Марко Вовчок, I, 1955, 297).