УЗГО́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до узгодити;
// узгоджено, безос. присудк. сл. Програми історії [для шкіл] узгоджено з програмами літератури, географії та інших суміжних предметів (Український історичний журнал, 1, 1960, 91).
2. у знач. прикм. Якому надано відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь.
▲ Узгоджене означення, грам. — означення, що виражається прикметниками, дієприкметниками або прикметниковими словами (займенниковими прикметниками та порядковими числівниками) і узгоджується з означуваним словом у роді, числі та відмінку або особі.