УЗБІ́ЧНИЙ, а, е. Який міститься збоку стосовно чого-небудь. Спустившись з узбічної на головну алею, повільною ходою простував [Канушевич] селищем (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 147);
// Який міститься, розташований вздовж дороги, шосе і т. ін. Дорога.. захрясла танками, тягачами, автомашинами. Поволі все це розсотувалося в узбічні гаї та улоговини (Олесь Гончар, III, 1959, 404).
УЗБІЧНИЙ
Тлумачення слова