УЗАГА́ЛЬНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до узагальнити. Колосальний досвід соціальної і політичної історії, узагальнений Леніним в його працях, послужив йому основою для розроблення теорії, програми і тактики більшовизму на різних етапах революції (Комуніст України, 9, 1965, 12); В основу сонати Михайло Лукич поклав власні переживання, звісно, певною мірою доповнені та узагальнені (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 104);
// узагальнено, безос. присудк. сл. У Програмі КПРС.. узагальнено корінні питання будівництва комунізму, актуальні проблеми світового робітничого і національно-визвольного руху (Комуніст України, 9, 1964, 20).
2. у знач. прикм. Який увібрав у себе характерні риси, властиві багатьом предметам, явищам. Гоголь був одним із найбільших у світі творців типових, узагальнених образів (Максим Рильський, III, 1956, 217).