УВІРУВАТИ (ВВІРУВАТИ), ую, уєш, док. Те саме, що повірити 1. Йон так увірував у створену ним причину, аж йому жалко стало, що він не може посватати Гашіцу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 245); — Ой-ля! Цей садочок нагадує мені старі байки про едем, — прицмокував він. — Я був би ладен увірувати в бога, коли б після смерті мене запроторили в таку розкіш (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 20).
УВІРУВАТИ
Тлумачення слова