УВІРЯТИ 1 (ВВІРЯТИ), яю, яєш, недок., УВІРИТИ (ВВІРИТИ), рю, риш, док., діал. Вірити. Не увіриш, поки сам не зміриш (Номис, 1864, № 6831); — І ви зараз увірили, що я маю з ним якісь ближчі зносини! (Іван Франко, II, 1950, 333).
УВІРЯТИ 2 див. ввіряти.