УВІНЧА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням увінчати.
2. Те, чим увінчується, закінчується зверху якась споруда, будова тощо. І тягнуть невтомні лебідки Фігурні увінчання бань (Микола Бажан, I, 1946, 174).
УВІНЧА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням увінчати.
2. Те, чим увінчується, закінчується зверху якась споруда, будова тощо. І тягнуть невтомні лебідки Фігурні увінчання бань (Микола Бажан, I, 1946, 174).