УВАЖНО

УВАЖНО. Присл. до уважний. Замфір.. зняв з цвяха рушницю, дістав із скрині порох та шріт і почав уважно набивати її (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Зал дуже уважно і напружено слухав. Хіба що стримано, в кулак прокашляється хтось (Андрій Головко, II, 1957, 550); З-за довгих білих вій уважно дивляться голубі, без блиску очі (Олесь Гончар, III, 1959, 24); На заводі Яворський уважно придивлявся до нових робітників, які з села приходили на пилорами та склади (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 55); Всі на кораблі ставилися до нього по-дружньому — уважно, привітно і ввічливо (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 266).