У́В’ЯЗЬ, і, жін. Ремінь, який скріплює било ціпа з його держаком. Ціп на ув’язі довгий (Словник Грінченка); Сергій поліз на горище, дістав ціпа. Розім’яв шмат старої халяви, вирізав капицю, накраяв реміння на ув’язь (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 30).
УВ’ЯЗЬ
Тлумачення слова