УТИЛІТАРИ́СТ, а, чол.
1. Послідовник утилітаризму (у 1 знач.).
2. Людина, яка намагається з усього мати користь. — Ну, та й утилітарист же ви! — сказала не то з усміхом, не то з докором Густя. — Все б тілько користі, плоди та пожитки! (Іван Франко, III, 1950, 408).