УТИХОМИ́РЕНИЙ (ВТИХОМИ́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утихомирити. Для хворих вечір минув спокійно. Втихомирені двогодинними розмовами з рідними, прикуті до ліжок, майже не затримували вродливу медсестру коло себе (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 36); Втихомирені бджоли почали влазити в вічко (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 198).
УТИХОМИРЕНИЙ
Тлумачення слова