УТРИ́МАНЕЦЬ, нця, чол. Людина, яка перебуває на чиєму-небудь утриманні (див. утримання 2 1). — Щоб одружитися, треба подумати, на які кошти утримувати дружину.. А ви ще, студенте Передерій, самі утриманець (Натан Рибак, Час, 1960, 280); — Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 47).
УТРИМАНЕЦЬ
Тлумачення слова