УТРУДНЯТИ, яю, яєш і УТРУДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УТРУДНИТИ, ню, ниш, док., перех.
1. Робити важчим або складнішим. Віддалення від пошти утрудняє комунікацію (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 458); Вже сягав [ворог-вода] монголам до колін, утруднював їм хід (Іван Франко, VI, 1951, 127); Ця тиша набагато утруднила їм шлях — доводилось посуватись вперед на веслах (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 133); Зоотехнік обвів стомленим вичікуючим поглядом правлінців, роздумуючи, чи все він висловив, що мав сказати, і чи немає в його словах якихось суперечностей, що можуть утруднити їх дохідливість (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 110).
2. розм. Завдавати клопоту кому-небудь, турбувати когось. — Незручно утруднювати Кіндрата Івановича, — зауважила Ніна (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 32); Артему Петровичу навіть не треба було утруднювати себе згадками про якусь зустріч на Володимирській гірці, він був упевнений, що цієї людини ніколи не бачив (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 30).