УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, чол., спец. Бондарський інструмент для вирізування уторів. [Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 243).
УТОРНИК
Тлумачення слова
УТО́РНИК, УТІ́РНИК, а, чол., спец. Бондарський інструмент для вирізування уторів. [Фока:] А в бондаря залізне все: струги, Уторники якісь там, молотки (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 243).