УТО́МЛЮВАНІСТЬ (ВТО́МЛЮВАНІСТЬ), ності, жін.
1. Здатність утомлюватися. Згадайте свій стан, коли ви вперше [після хвороби] почали вставати. Слабість, запаморочення, серцебиття, швидка втомлюваність (Радянська Україна, 7.I 1971, 4); Світло люмінесцентної лампи близьке до денного, м’яке, рівномірно розсіяне, зменшує втомлюваність очей (Наука і життя, 7, 1968, 65).
2. мет. Здатність переходити в стан утомленості (див. утомленість 2). Утомлюваність деталей.