УТІ́ШНИЦЯ (ВТІ́ШНИЦЯ), і, жін. Жіночий рід до утішник. Мені виспівує вона, Моя пташиночка ясна, Моя утішниця в журбі (Павло Грабовський, I, 1959, 406); Прісцілла — це втішниця; вона має добре серце (Радянське літературознавство, 18 1955, 213).
УТІШНИЦЯ
Тлумачення слова