УТІ́ХОНЬКА (ВТІ́ХОНЬКА), и, жін. Пестл. до утіха. — Марусечка наша… Одним одна ж зосталася вона в нас, втіхонька моя (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 244).
Собі на втіхоньку — те саме, що Собі на втіху (див. утіха). Гуляє панство, зустрічає Собі на втіхоньку весну… (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 30).
УТІХОНЬКА
Тлумачення слова