УТЕ́КА (ВТЕКА), и, жін., заст. Утеча. Я з його уст дізналася, що мій батько три місяці по моїй утеці вмер (Іван Франко, IV, 1950, 369); — Ой боже мій! знов забила мені памороки оця біганина та оці втеки, — крикнула баба Ганна з воза (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 206).
УТЕКА
Тлумачення слова