УТА́ЄНИЙ (ВТА́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утаїти. Учив [Вольф] його,.. як віднаходити утаєні хиби і, з другого боку, утаювати у продаваної скотини хиби (Іван Франко, VIII, 1952, 358); Мірошниченко притиснув його за втаєний у лісах посів. Норовистий дукач навідріз відмовився оплатити.. і сів за це в губернську тюрму (Михайло Стельмах, II, 1962, 36).
УТАЄНИЙ
Тлумачення слова