УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно. — Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (Іван Франко, II, 1950, 380).
УСТИДНО
Тлумачення слова
УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО), у знач. присудк. сл., кому, діал. Соромно. — Хоч і встидно мені, а мушу признатися, що не читав [газети] (Іван Франко, II, 1950, 380).