УСТАТКУВА́ННЯ (ВСТАТКУВА́ННЯ), я, сер.
1. Дія за значенням устаткувати; обладнання. Технологія приготування їжі тісно зв’язана з рядом суміжних дисциплін — товарознавством, фізіологією харчування, санітарією та гігієною, з курсами устаткування підприємств громадського харчування і організації виробництва (Технологія приготування їжі, 1957, 9).
2. Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь; обладнання. Щодня з ранку до вечора.. він вештався по цехах, мовчки придивляючись до їх устаткування, до того, що та як там робиться (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 7); Всіяний вогнями, він [Урал].. гримів ешелонами, приймав верстати, устаткування, евакуйоване з України (Олесь Гончар, III, 1959, 178); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля, ліки, морехідне приладдя (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 240).
3. Меблі, речі, якими обставлено яке-небудь приміщення. Багатство устаткування цієї низенької порожньої хатинки ще збільшував чорний коминок у кутку (Олесь Досвітній, Гюллє, 1961, 17).